0 Літературне свято Тема: «У світі книги чарівної» Мета: долучати учнів до книги — джерела людської мудрості; прищеплювати інтерес до читання, до пізнання навколишнього світу; поглиблювати вміння розпізнавати різні жанри творів; розкривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книги, казкових героїв; розвивати творчі здібності школярів; виховувати у дітей бажання вчитися, працювати із книгою і підвести їх до висновку, що знання — це велика сила, без якої в житті не обійтися; Форма проведення: свято Клас: 4 -Б Хід свята 1.Організаційний момент. ( На дошці вислови про книгу) «КНИГИ необхідні, як хліб насущний» (Т.

1. Виховна година у 1-му класі на тему. У світі казки чарівної. Конспект та презентація.
2. Урок позакласного читання «У світі казки чарівної» Редактор Yuliia Berezhko.
3. Тема: У світі казки чарівної. Робота з дитячою книжкою. « Лисиця та Їжак» Українська.

Шевченко), «Книги — це ліки, що напувають світ» (І. Федоров), «У Землі супутник — Місяць, у людини — книга». 1.1Вступне привітання з учнями та гостями та створення сприятливого психологічного комфорту. 1.2 Звернення вчителя до гостей. Шановні гості! Ми щиро раді вітати Вас на нашому сьогоднішньому святі. Як добре, що ми зібрались у такому дружньому крузі!

Адже, дуже добре мати вірних друзів. Поділишся із другом радістю і її стане удвічі більше. А поділишся бідою і її стане удвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. Сьогодні ми поговоримо про незвичайного друга. Який невміє говорити, але оповідає нам про аємниці навколишнього світу, дивовижні пригоди і сміливо веде дорогою знань. Щоб зрозуміти про кого йде мова послухайте загадку.

Завжди можу стати в пригоді, Моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить».

У світі казки чарівної. Презентація рекламної. (2 клас) Сьогодні у нас урок.

(Книга) Отже, вирушимо з вами у світ книги чарівної. А ключовим висловом, на який ми опиратимемось в ході уроку буде такий: -Книга – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. А пізнання – це джерело людської мудрості! «Книга – казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя» -Бажаю щоб ваш пізнавальний інтерес не згасав ніколи і формувалась ваша мудрість, а сьогодні - отримуйте лише позитивні враження від роботи на уроці! Для цього будьте активними, старанними, дружними, наполегливими. Основна частина.

2.1 Виступ ведучих. Ведуча: В кожнім домі, в кожній хаті- У містах і на селі,- Хто навчився вже читати, Має книжку на столі. Дружба з книгою – це свято, Не було б його у нас, Ми не знали так багато Про новий і давній час. Ведучий: Книги дружать з дітворою, Полюби їх у житті- І улюблені герої Будуть друзями в путі. Сторінки книжок завітних Всіх нас доброму навчать- Працювати, і учитись, Й Батьківщину шанувать!

Книга- добрий, мудрий друг, Книга знає все навкруг, Про старі, нові країни, Космос, та морські глибини. Учень 2 У книжці розум всіх століть! Віддячить Вам, всього навчить! Уміння дасть, свої знання, Так необхідні для буття! Учень 3 Книга – порадник в дні смутку й біди, Книга і в радощах повід завжди!

В ній я знаходжу легенди народу, Вірші й пісні про борців за свободу, В ній таємниці далеких зірок, Про невідоме – багато думок! Учень 4 Вчить вона грамоти, вчить і лічби, Книгу всім серцем ти полюби! Я вже багато дізналась із книг!

Скільки ж іще я дізнаюсь із них? Учень 5 І мудрі поради, і жарти дотепні, Думки, що летять крізь тунелі та мури, Усе чим приваблює світ цей безмежний, Усе це дарує світ літератури! Ведуча: Пропонуємо Вам відгадати загадки, щоб дізнатись, хто буде героями нашого свята. 1.Має хвіст, та не літає, має рот — не розмовляє. Можеш вудкою спіймати і загадку відгадати. (Риба) Але рибка не проста.

Ця рибонька (Золота). Ведучий: 2.Хто лінивий і забудько, Говорун, хвалько, зазнайка, Моє капелюх великий. Це звичайно ( Нечитайко). Ведуча: 3.Дуже я потрібна всім - І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Королева Книга) Ведучий: 4.Сидить дівчина в корзині На ведмежій дужій спині. А чому ж вона сховалась До ведмедя не призналась?

(«Маша і Ведмідь») Ведуча: 5.Старенька бабуся у лісі жила, Гостинці для неї онука несла. Хто дівчинку ту по дорозі зустрів? Як казка ця зветься?

Хто б відповів? («Червона Шапочка») Ведучий: 6.Так набридло на віконці Все на сонечку сидіть Я візьму і покочуся, Щоб побачити весь світ. («Колобок») Ведуча: 7.Лісом в темряві літає, «Ху-гу, ху-гу», — промовляє. Велетенська голова. Це (Сова) Ведучий: Молодці! Вид уже добре знаєте героїв казок.

Можемо впевнено вирушати у цікаву подорож із цими казковими героями. (На сцені зявляється Нечитайко, який ловить рибу і витягує золоту рибку). Ведуча: Витягнув ото дива, Рибка справжня, золота. Нечитайко: Золота – це дійсно так, А яка ж вона на смак? Ведучий: Ну, а риба промовляє, Нечитайка так благає, Золота рибка: – Ти бажання загадай, І на далі пам’ятай.

Не шукай, і не гукай, Все здійсниться так і знай. Нечитайко: Не знаю» — слово є таке І серце не лоскоче. Не чарівне, зате легке!

«Не знаю і не хочу!» Не знаю — як, не знаю — де, Нічого я не знаю. Бо не читаю я книжок Себе не загружаю А окрім цього думаю Нащо мені трудитись? Подумаєш, що я лайдак! Я й не бажаю вчитись. Ну, не бажаю, от і все! І що там ваша лайка?

- Але набридло вже мені так безкорисно жити, я хочу вчитися старанно і з іншими дружити. Золота Рибка: Твоє бажання сповниться не треба так тужити, Я покажу як слід учитись і дружбою дорожити. Є для людини вірний друг, який не змінний повсякчас Поради цінні надає і мудрості навчає нас. Хочеш відвідати «Читай –місто» і прослідкувати за тим, як вчаться діти? Нечитайко: Я вже готовий, щоб виповнилось моє прохання. Діти сідають за парту і спостерігають, що відбуватиметься далі. (Тут зявляється Королева –Книга).

Учитель: А зараз ми запросимо Королеву Книгу! Діти: Королева Книга прийди, будь ласка, до нас. Королева Книга: Ой, як багато вас зійшлось Сьогодні тут, малята, Та бачу місце всім знайшлось, Хоч, може, тіснувато. В палацах і хатах малих Мільйони підданих моїх, Як по команді, струнко Стоять, зімкнувши палітурки. Та підданих моїх впізнать Ви зможете з одного мигу. Як тільки я себе назву. Я – королева Книги.

Нечитайко: А що є цікавого у Вашому королівстві? Королева Книга: Зараз ти про це дізнаєшся, відгадавши ребуси. (Учні розгадують казка, скоромовка, загадки, прислівя, лічилки, усмішки, вірші, оповідання.) Нечитайко: Але я не знаю цих слів. І що це за тьотя? Золота Рибка: - Це Пані Королева- Книга.

І щоб світ пізнати. Треба їїї оберігати. (Виходить Маша і Ведмідь) Маша: - Ну досить друзі нудьгувати.

Ми пропонуєм вам пограти. Повторимо правила поводження з книгою Зіграти хочеться мені З тобою, друже, в «Так» і «Ні». Тобі питання задаю, Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак, Єдиним словом «Ні» чи «Так». Якщо кмітливий, друже, ти, То може й рима помогти.

«Що любить книга?» Обкладинку. Дощик і сніг.

Бережливе ставлення. Валятися на підлозі. Жити на книжковій полиці. Допитливих читачів. А під кінець скажи мені: Цікава гра у «Так» і «Ні»? Всі правила назвали правильно.

Ведмідь: А чи знаєте ви, як потрібно правильно читати книги? Послухайте поради Василя Сухомлинського «Вузлики на пам'ять». Обгортай книги і носи їх у папці.

Удома відведи їм місця на книжковій полиці. Читай книги за чистим столом із чистими руками. Перегортай сторінки за правий верхній куток. Щоб не загубити місце в книзі, де ти закінчив читати, корис¬туйся закладкою. Прочитані книги своєчасно повертай до бібліотеки. Якщо книга порвалася — обов'язково підклей. Пісня про книгу Червона Шапочка: По черзі дістає з кошика предмети і пропонує дітям відгадати, з якої вони казки.

Червона Шапочка: Ну, порадували ви мене! Колобок: На сцені зявляється колобок, який промовляє: -Я на сонці, на віконці засмагав і почувши про пригоди, вдаль – помандрував. Люблю я світом блукати і від злих лиходіїв – хутко утікати. Якщо хочете бути такими я, то тренуйте свою швидкість повсяк час, щодня!) ( Колобок пропонує повправлятись у читанні скоромовок). ( Учні читають скоромовки: мовчки, повільно, швидко індивідуально, в парах, рядами – за заданим темпом). Незнайко: - А це що ще за одна? Ведучі: - Та це ж Мудра тітонька Сова.

Сова: Охо-хо! Стара я вже, стара. В прислів’ях позабувала слова. Я почну прислів’я казати, А ви хором будете допомагати. Знання – сонце, книга - (віконце, вікно).

Книга мала - серцю (люба). Одна книга тисячі людей (навчає). Дім без книги – день без (сонця).

З ручаїв – ріка, з книжок (знання). Книжка для розуму, що теплий дощ для(посівів).

Слово до слова – зложиться (мова). Книга вчить, як на світі (жить). Знання – дерево, а діло - (плоди). Якщо за цілий день нічого не прочитав – то день (змарнував).

Не дарма народ твердить, прислівя вчить, як на світі жить. Золота Рибка звертається до Нечитайка: - Ну як? Сподобалось у Читай- місті?

Нечитайко: Не знаю. Тут треба багато читати? А я люблю грати!

Ведучий: Добре. А рими, наприклад, ти вмієш підбирати?

Нечитайко: Я ж поет. Я можу до будь-якому слову риму підібрати. Книжка казку нам дарує, Навкруги усе (прасує). Землю листям застеляє, Пташок у вирій ( засинає). То не дощ пішов із хмари І не град, Те посипався із хмари.

Замість шапки на ходу Він надів. У нього такі брудні руки, Що втекли навіть (брюки). Ведуча: Ой, заплутавсь Нечитайко, допоможемо тобі, не залишимо в біді! Давайе з вами складемо свої вірші і доберемо потрібні слова в риму та будемо дотримуватися тих порад, що їх дає нам народна мудрість. Школа всіх нас пригортає І, як мати.

Тут вчимося ми й ростемо, По країні знань. Дай знання нам, школо-мати, Щоб усе могли ми. Бо знання — велика сила, Що дає людині. І дає людині світло, Щоб її душа. Сонечка без знань нема. Як вночі — одна. А хто грамоти уміє, Той чудово жне і.

Хто завжди книжки читає. Той усе на світі. А хто має вже освіту. Той побачить більше. Бо освіта — прехороша, А знання найлегша.

Тож ніколи не лінуйся, А учися і. Наполегливо навчайся, Бути першим. Треба всі науки знати, Щоб в житті. Бо знання — це скарб і диво. З ними йди в життя. Пам’ятай, дитино мила, Що знання — найбільша. Скарб і капітал найбільший.

Заключна частина свята. Нечитайко: - Дякую, Золота рибко, що ти виконала моє бажання. Від тепер я вірю в чудо! Я зрозумів, що книга – це справжній друг, який заслуговує великої пошани! Гортаю знову й знову Знайомі сторінки. І знаю я напам’ять Улюблені рядки.

Бо в них – душа поета, Шлях світлий в темноті, Перлини сонця й світла В буденній суєті. Учень 2 Бо книга – клад безцінний І хто її читав, Той золото й перлини Із неї мудро брав. І хай летять потоком Літа старі й нові, І виростають діти, Радіють матері. Та ті знання, що в книзі Ніколи не помруть.

Роками в поколіннях Вони ростуть, живуть. Читайте, друзі, книгу Й не смійте забувать: Не в розкоші й багатстві Господня благодать.

Знання несе нам світло Й знайомі сторінки. Читаю знову й знову Улюблені рядки. А ще я радий, що у мене від тепер багато друзів! Адже в дружбі наша сила! (Танець про дружбу) Заключне слово вчителя.

Дякую, що були з нами!